У статті розглядаються європейські засади взаємовідносин України та НАТО та вивчення досвіду нейтралітету у зовнішніх відносинах окремих держав, формування та узагальнення основоположних принципів щодо виходу із російсько-українського військового конфлікту. Увагу та кож зосереджено на особливостях набуття європейськими державами нейтралітету, вивчення досвіду окремих країн у напрямку виходу із зовнішніх конфліктів (Швеції, Фінляндії). Уряд Швеції визначив нову оборонну політику, яка переважно віддаєпріоритет принципам колективної безпеки. Зокрема, поняття нейтралітету, пов"язане з неучастю у війнах, втрачає практичний зміст, а нейтральний статус названих країн значною мірою стає даниною підтримання історичних традицій. Досліджено окремі питання основоположних принципі в розвитку відносин між Україною та НАТО. У зовнішній політиці держав простежується нова тенденція - на відміну від попередніх часів нейтральні і позаблокові країни не уникають та не відкривають міжнародне політичне, економічне інавіть військове співробітництво, вони взаємодіють в рамках ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ, сподіваючись, що таке співробітництво буде сприятиме зміцненню дружніх відносин між державами. Україна виступає як суверенна, незалежна і стабільна держава, неухильно в&іддана демократії і верховенству права, має першорядне значення для євроатлантичної безпеки. Відносини між Україною і НАТО почали розвиватись ще на початку 90-х років ХХ ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Впродовж 2010 ро&ку в Україні прослідковувався тенденція заходів, пов"язаних переважно з переглядом організаційних засад співробітництва з НАТО та переформатування відповідальних за цей процес органів. Починаючи із 2014 року, внаслідок російсько-українського конфлікт&у, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. Також не менш значним кроком стала подія, що 12 червня 2020 року Північноатлантична рада НАТО схвалила рішення щодо надання нашій державі статусу країни - партнера НА&ТО з розширеними можливостями.
The article considers European principles of reciprocal relations between Ukraine and NATO and scrutinizing the expe rience of neutrality of foreign relations of separate states generating and generalizing the fundame&ntal principles on settlement an d exit from the Russian - Ukrainian military conflict. The attention has also been stipulated on the peculiarities on obtainin g neutrality by European states, scrutinizing the experience of separate countries towar&ds settlement of external conflicts (Sweden, Finland) . The government of Sweden has determined a new defense policy, related with the non - participation in wars, loses i ts practical content and the neutral status of the mentioned countries to a c&ertain extent becomes a symbolic consequence of historic traditions. The separate issues of fundamental principles of the development of relations between Ukraine and NATO have be en scrutinized. There"s a new tendency visible in the foreign policy& of states - unlike the previous periods of time the neutral and non-bloc states do not avoid nor open the international political, economic and even military cooperation, they cooperate w ithin the framework of UN, NATO, EU, OSCE hoping that this& cooperation will facilitate the reinforcement of friendly relations between states. Ukraine is presented as a sovereign, independent and stabile state, that is irreversibly loyal to the principles of democracy and the rule of law, has a prior meani&ng for the Euro - Atlantic security. The relations between Ukraine and NATO started the development at the beginning of the 90 - ties of the XX century and since then has become one of the most significant NATO partnerships. In the course of 2010 in& Ukraine there was a tendency of measures and events predominantly related with the review of organizational principles of cooperation with NATO and the transformation of entities responsible for this process. Starti ng from 2014, because of the Ru&
