Розглянуто гідрохімічний стан ґрунтових вод у межах міста Татарбунари Одеської області . Нині якість води є нагаль - ною проблемою не тільки для міста , а й для всієї Одеської області та країни загалом . Окрім цього , проблемам маленьких міст чи сілне надається належна увага , що призводить до ще більшого загострення проблеми . У м . Татарбунари поверхневі дже - рела водопостачання відсутні . Як для господарсько - побутових , так і для питних потреб використовуються переважно води верхньосарматського водоносного горизонту . Об " єктом дослідження є ґрунтові води перших від поверхні водоносних горизонтів . Предмет дослідження - хімічний стан ґрунтових вод у межах міста . Об " єктивну оцінку стану вод у межах міста можливо надати тільки базуючись на даних спостереження за гідрохімічним складом ґрунтових вод . Для цього необхідно проводити систематичні моніторингові спостереження : мати мережу спос - тережних пунктів і відповідний картографічний матеріал . Дослідження проводилися в п " ять етапів , що включали польові та камеральні роботи , відбір проб води на хімічний аналіз та опрацювання отриманих результатів . Досліджено хімічний склад води по 23 криницях у межах м . Татарбунари . Було визначено 16 показників та віднесено &води до певного класу та типу вод за відповідними показниками з урахуванням класифікації Альокіна . Окрім цього , результати аналізів були зіставлені з показниками гранично допустимих концентрацій ( ГДК ) для водопостачання з криниць . За резуль &- татами випробування було виділено два типи вод , а саме води помірної мінералізації (19 проб ) і води високо мінералізовані (4 проби ). Усі вони належать до класу сульфатних вод . З них у 15 пробах переважає іон натрію , ще в п " яти - іон& кальцію , а в трьох - іон магнію . Виявлено , що вода за багатьма показниками перевищує ГДК та є непридатною для питного водоспоживання ( вміст ніт - ритів і фосфатів у межах ГДК ). Відповідно до визначеного вмісту шкідливих речовин у воді потр&ібно або усувати їх наявність шляхом водопідготовки - встановлення фільтрів на джерела водопостачання , або ж переходити на споживання для питних потреб бутильованої води . Крім того , необхідно приймати нормативні документи щодо утримання криниц&ь і відповідаль - ності користувачів за забруднення ґрунтових вод . he article highlights the results of research on the content of heavy metals in sod-podzolic soils of oil-contaminated areas o f Ivano-Frankivsk region.
Contamination of soil&s with petroleum products causes severe ecological consequences for ecosystems. The aim of the res earch was to study the peculiarities of the accumulation of heavy metals in the soil, underground part and vegetative mass of sylphia perfor ated in &the conditions of cultivation in oil-contaminated areas. The content of mobile forms of heavy metals in soils did not exceed the norms in all variants of the experiment. During the cultivation of Sylphia perfoliatum, it grew in a number: cadmium & ? nickel ? cobalt ? lead. The concentration of heavy metals in the soil was determined, which reflects the change in the content of the element in the test soil relative to the content of metals in t he background soil. The coefficients of conce&ntration of mobile forms of heavy metals in oil-contaminated soil for the cultivation of perforated sylphi a for the application of fertilizers based on sewage sludge and compos t based on them increased in a number: cobalt ? lead ? nickel ? cadm&ium. Peculiarities of heavy metals accumulation in the vegetative mass of perforated sylphi a have been established. Indices of intra -tissue heavy metal contamination of the root system of sylphia perforated with the introduction of sewage sludge& increase in the following series: cadmium ? nickel ? lead ? cobalt. The maximum indices of contamination of sylphia roots permeated with cadmium, nickel and cobalt are observed for the i ntroduction into the soil of ERUs at a rate of 40 t / ha &
