Статтю присвячено вивченню механізмів і специфіки особливостей нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки в нових державах-членах ЄС у контексті дослідження їхніх національних кіберстратегій як складової частини національної безпеки з метоюїхньої інтеграції в єдину міжнародну багатовекторну систему захисту інформаційного простору. У багатьох державах-членах Європейського Союзу, зокрема Болгарії, Румунії, Словаччині, Хорватії, Чехії, сформовано загальнодержавні мережі інформаційної безпеки, які здатні досить швидко акумулювати сили та засоби державних органів для протидії, зокрема і кіберзагрозам, тим самим забезпечуючи національну безпеку своїх країн. На основі проведеного дослідження встановлено, що у своїх стратегіях держави-члени ЄС, зокрема Центрально-Східного регіону: Болгарія, Румунія, Словаччина, Хорватія, Чехія, одностайні щодо своїх планів інтегрувати національні можливості кіберзахисту та розширити ресурси для протидії кібератакам. Кожна із цих країн також використовує міжнародне співробітництво для обміну інформацією про кібербезпеку та технічну допомогу. Разом із тим аналіз нормативно-правових та організаційних основ системи кібербезпеки держав-членів ЄС свідчить про домінантну роль спецслужб, зокрема і військових, у заб&езпеченні кібербезпеки держави, що пов"язано з характером кіберзагроз сьогодення, протидія яким потребує інструментарію (повноважень, форм і методів), притаманного виключно спеціальним - контррозвідувальним органам держави.
In the current conditions& of globalization of international relations, the EU and, accordingly, each EU Member State have found themselves in a qualitatively new foreign policy orbit. That is why the creation of an effective and reliable system of information security of the& EU and in particular of each European Union countries is extremely important in the transformation of international security and diversification of foreign policy to integrate national information security systems into a single international multi-v&ector system of information space protection. In this format, comes to the fore in this field the study of the experience of EU member states in this field comes to the fore, in order to adapt the standards that exist in the countries of the European& Union in the context of information security. Today, many EU countries have established national information security networks that are able to quickly accumulate the forces and means of public authorities to counter, in particular, cyber threats, t&hereby ensuring the national security of their countries. But international cooperation on unified approaches to combating cyber threats in the information space is limited, as information on national critical structures has the status of secret and &is accordingly protected by national legislation since information security, as a component of national security is entrusted to specialized state institutions of national security, in particular the Ministry of Defense, the National Security Service&, the Ministry of Internal Affairs. However, there are quite important the approaches to information security adopted in the European Union which are currently not unified due to the geopolitical specifics of the EU and, accordingly, the experience o&f Central and Eastern Europe (including Bulgaria, Romania, Slovakia, Croatia, the Czech Republic) in the formation and development of a secure information society. Therefore, the study of the features of regulatory and legal support of information se&curity of these countries in the context of the study of their national cyber strategies, as an immanent component of national security is the main purpose of this study. Accordingly, based on the study, it can be noted that in their strategies, EU c&ountries, in particular the Central-Eastern region of Bulgaria, Romania, Slovakia, Croatia, and the Czech Republic, are unanimous in their plans to integrate national cyber defense capabilities and expand resources to counter cyber attacks. Each of t&
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
