У розвідці простежено перипетії довкола трьох версій тексту Ю. Шевельова про синтаксис простого речення (київській 1951 р., мюнхенській 1951 р. і гаазькій 1963 р.) на матеріалі листів з архівів Ю. Шевельова, І. Борщака та К. фан Схонефелда. Аналіз численних рецензій на всі три видання дає змогу додатково дослідити сприйняття тексту Ю. Шевельова радянськими синтаксистами, еміграційними інтелектуалами та американськими славістами, з’ясовуючи відмінності граматичної традиції та методологічні особливості.