Доведено, що культура міжнаціональних відносин постає безпосереднім діалогом між представниками різних наці- ональностей, що уможливлює існування і розвиток національної культури в умовах сучасного суспільства (масового, віртуального, глобального, інформаційного). Обгрунтовано, що головною умовою та наслідком взаємодії представників різних національностей та етносів є визнання їхньої неповторності й унікальності та водночас повага і толе- рантне ставлення до їхньої культури, традицій, обрядів тощо. Водночас відбувається формування глобальної ідентичності, тобто виникає усвідомлення потреби жити разом. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні того, що на сучасному етапі розвитку суспільство перебуває у стані докорінних, масштабних системних перетворень.Людство потребує навчання культурі міжнаціональних відносин, оскільки сучасні потоки міграцій змінюють культурну карти- ну по всьому світу, зокрема у США, країнах Західної Європи. Культура "старіючої" Європи суттєво трансформуєть- ся під натиском міграційних потоків, що утверджують власну культуру і релігію. Отже, початок ХХІ ст. характери- зується розвитком постглобалізації, яка одночасно утверджує глобальну і національну ідентичності. Людство ви- знає той факт, що політичні, економічні фактори є в&торинними щодо культури і релігії, які є основними ідентифіка- торами націй та етносів. Саме культура акумулює в собі необхідну стійку сукупність символів, які як на індивідуальному, так і на колективному рівні є визначальними ознаками етносів, націй&, держав.
