Афоризм «артилерія - бог війни» виник давно, дуже давно. Либонь, ще за часів шпаг та мушкетів. Не дивно, що сприймали його, як застарілу красивість, вивітрену метафору. Аж поки вона не стала повсякденним проявом. Місяць минув у щоденному намаганні збагнути траєкторії пострілів та прильотів, спробах ідентифікувати гуркотливі діагоналі літаків та відстежуванні раптових стрілецьких спалахів у межах досягнення туристичного бінокля (до тероборони не взяли, доручили лише спостерігати з горища за північно-східними околицями). І рука потяглася до спогадів артилеристів: Геннадій Харченко, «Щоденник артилериста» (Х.: Фоліо, 2019); Назар Розлуцький, «Нотатник мобілізованого» (К.: Темпора, 2018).