У статті аналізується українська та угорська практика організації візитів на найвищому та вищому рівні. Визначаються ключові моменти в підготовці таких візитів, а також детально розглядається роль Головного департаменту Державного Протоколу та Церемоніалу Адміністрації Президента України та Головного управління протоколу Міністерства закордонних справ Угорської Республіки у цій справі. Автор детально зупиняється на змістовній частині переговорного процесу та звертає увагу на інші суттєві елементи проведення таких візитів. Дається приклад підготовки до Будапештського саміту ОБСЄ в грудні 1994 року та узгодженню тексту Меморандуму «Про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї».
