Стаття присвячена дослідженню проблем художньої концептуалізації у діахронічній перспективі на базі теоретичних праць давньогрецької філософії класичного періоду. Аналізується динаміка розвитку провідних філософських концептів, що функціонують у сфері художнього знакоутворення в працях Платона, Арістотеля та їхніх шкіл.