Упродовж так званого «довгого ХІХ століття» світ змінився до невпізнання. Ніколи раніше матеріальний та ідейний виміри людського буття не трансформувалися так швидко й докорінно, як у час від Французької революції до початку Першої світової війни. Стрімкий розвиток технологій, поява новітніх ідей та ідеологій - лібералізму, націоналізму, соціалізму й інших - усе це загрожувало зруйнувати традиційний порядок речей і кидало виклик багатьом давнім інституціям, зокрема й Католицькій церкві. Особливо динамічними ці тенденції стали на зламі ХІХ і ХХ століть - у добу fin de siecle - і далі лише набирали обертів. Не обійшли вони й Галичину, яка тоді перебувала під владою австрійської династії Габсбурuів, та Греко-католицьку церкву. Останній довелося адаптуватися до нових реалій, щоб зберегти ключову роль, яку вона традиційно відігравала в житті українського соціуму Галичини.
