Ще не відомо, коли закінчиться російська агресія проти нашої країни, а впевнені в своїй перемозі українці вже розробляють плани відбудови зруйнованих міст і сіл. Справді, ми так швидко хочемо бачити нові вулиці й проспекти, щиро віримо в те, що все заново споруджене буде кращим, величнішим... Але чи подивований нашою відвагою на фронтах світ зможе від нас самих нарешті дізнатися про справжні витоки цього цивілізаційного феномену? Чи знову наша держава, як і після проголошення незалежності в 1991 році, знехтує своїм обов"язком подати людству своє бачення свого минулого? Чи в черговий раз розпочнемо узгоджувати з сусідами, як нам писати нашу історію? То, можливо, в тому, як нас сприймав до останнього часу світ, ми винні й самі, бо ж не зуміли за тридцять років незалежності донести свою правду до нього, зате російські пропагандисти старалися, особливо в роки правління Путіна, представити нас такими, яких, зрештою, і не існує, бо тут має бути нібито винятково «русскій мір». Ми не доклали зусиль, аби розкрити світові, що українці - окрема нація.
