У попередньому числі газети «Україна молода», яка друкувалася в ніч проти 24 лютого, опубліковано останні Короткі списки рейтингу’2021. А в наступному планували оприлюднити результати. Російська навала перекреслила намір. На кілька тижнів читання взагалі зникло з порядку денного (окрім, звісно, телеграм-повідомлень). Рішення нарешті оприлюднити лавреатів «Книжки року’2021» якось водномить постало 9 травня, коли, з одного боку, «побєдобєсна» промова путіна задемонструвала його стратегічну паніку, а з іншого - усе ще потужний потенціал його ж отруйної риторики. Рецензія, що містилася в номері «УМ», віддрукованому за кілька годин до російського наступу, завершувалася фразою: «Може, книжка Олени Стяжкіної стане хоч якимось алкозельтцером?» Не встигла стати. А тверезіти треба. «Книжка року» - то не так пропозиції для приємного дозвілля, як заклик думати.
