Досліджуючи сучасний стан проблеми контролю та оцінювання в навчанні письмового перекладу, авторка статті аналізує релевантні наукові джерела з метою скласти уявлення про наукові досягнення з питань організації та реалізації аспектів контролю та оцінювання в навчанні письмового перекладу, що набули загального визнання наукової спільноти та перевірені на практиці задля розробки теоретичного підґрунтя методичної системи контролю у навчанні майбутніх філологів письмового перекладу в галузі освіти. Зокремарозглядаються такі аспекти організації та реалізації контролю й оцінювання у навчанні письмового перекладу як підходи, цілі, функції, об"єкти, види, методи та засоби, їх особливості та вимоги до них у залежності від виду письмового перекладу, мови оригіналу та мови перекладу, тематичної галузі, ступеню навчання. Серед виявлених у процесі дослідження питань – максимальна наближеність педагогічного контролю до умов професійної діяльності перекладача; форми та особливості реалізації зворотного зв"язку та оціночної функції контролю; методи (холістичні, аналітичні, комбіновані) вимірювання якості тексту перекладу, рівня сформованості перекладацької компетентності, її окремих складових, навчальних результатів, ефективності процесу перекладу; методи спост&ереження за процесом перекладу; критерії оцінювання; виявлення, аналіз та класифікація перекладацьких помилок; класифікація різновидів контролю та оцінювання, визначення прийомів їх реалізації; специфіка поточного та підсумкового видів контролю в нав&чанні письмового перекладу; залучення студентів до процесу оцінювання; особливості самоконтролю та взаємоконтролю і шляхи забезпечення їх ефективності; використання тестового контролю.
