Комікси на Заході - це зовсім не товар для дітей-підлітків. Такі там, звісно, є, окремими стелажами, але загалом комікси - то книжки для людей іншого сприйняттєвого типу, візуального. І адресовані переважно дорослим. Розмай детективів, трилерів та любовних романів. Адаптації світової класики. Минувшина закоміксована чи не вся. Ось подарункова графічна історія Брюсселя у трьох томах. А там - історія Франції часів Другої світової, оповідана кінодокументалістом Томасом Колареком і популярним філософом Мішелем Онфре (українською перекладено дві його праці; рецензія на одну з них - в «УМ» від 25.01.2017). Неабияким попитом, судячи з розмаїтої пропозиції, користуються графічні біографії - від художників та письменників до політиків. Власне, «політичний» сегмент комікс-асортименту вражає найбільше. Графічні репортажі воєнних кореспондентів із «гарячих точок»; журналістське розслідування міждержавної корупції - «Саркозі й Каддафі: гроші та бомби»; аналітична прогностика - «Арабське майбутнє: молодь на Близькому Сході». Складних тем для індустрії графічних історій не існує - як-от, наприклад, культурологічна інтерпретація уроків Авшвіца.
