Дипломатія справедливо вважається однією з найбільш консервативних сфер. Вікові традиції, розмірені бесіди та протокольні умовності – зазвичай перше, що спадає на думку при згадуванні цієї професії. Насправді, кулуарні домовленості, вербальні ноти та інші незмінні «атрибути» дипломатичного життя нікуди не зникли і в ХХІ столітті. Світ не стоїть на місці, і дипломатичний світ – не виключення. Міжнародні відносини вже давно перестали бути прерогативою тільки суверенних держав, а світова політика – клубомдля обраних. В світі, де твіт Ілона Маска може обвалити фондові біржі швидше, ніж рішення уряду, а інформаційні кампанії у фейсбуці визначають результати загальнонаціональних референдумів, інформація стала стратегічним ресурсом. За право «першої руки» на отримання даних, можливість контролювати їх поширення та інтерпретувати на свій розсуд змагаються не тільки розвідки провідних країн світу, але й фармацевтичні компанії та транснаціональні корпорації.
