Розглядаються теоретичні та практичні підходи до аналізу таких гострих і чутливих проблем міжнародного життя, як конфлікти та загрози в міжнародних відносинах. Їх сучасна багатополярна модель, а також попередня біполярна, характеризуються надзвичайно широким діапазоном історично сформованих і нових гібридних конфліктів, що відбуваються в Європі та майже у всіх частинах світу, і які самі по собі створюють серйозні регіональні та глобальні загрози або є результатом таких загострень. У статті в модернізованому політико науковому гносеологічному ключі порушуються питання про необхідність виокремлення та відповідного аналізу існуючого різноманіття міжнародних викликів, загроз і конфліктів та здійснення їх типізації та структурування. Завдяки цьому пропонується досягти більшої конкретності в аналізі конфліктних ситуацій та у розумінні можливостей отримання певного геополітичного результату від їх врегулювання, зокрема у протистоянні між Україною та Росією. Тематично з використанням прикладів зі світової тавітчизняної дипломатичної практики показані аналітичні підходи до питання міжнародних загроз на основі теорії міжнародних відносин і відповідного дослідження в експертних та академічних колах з питань війни, миру та конфліктології. Методи застосуванн&я Копенгагенської школи теорії сек"юритизації, Нормандського індексу, Концепції онтологічної безпеки тощо визначаються як найбільш доцільні та перспективні серед інших. Також розглянуто моделі структурування конфліктів на основі ціннісних підходів у &п"яти сферах і різних рівнях аналізу кризових та загрозливих ситуацій. Останнє пропонується розширити з трьох до чотирьох рівнів аналізу або цільового "розведення по 4-х полицях" конкретної ситуації зі змінним або комбінованим вибором рівня розгляду &та вирішення. Поглиблене усвідомлення сучасних конфліктів і загроз має стимулювати міжнародний діалог та сприяти кращому розумінню міжнародної безпеки та пошуку шляхів вирішення наявних конфліктів.
