Українцям, дитинство яких припало на початок 1930-х, довелося стати свідками одного з найстрашніших злочинів ХХ століття. Цьогоріч співробітники Музею Голодомору об’їхали одинадцять областей України й записали понад 120 історій свідків геноциду, організованого радянською владою. Експедиції відбувалися в межах проєкту «Голодомор: Мозаїка історії. Невідомі сторінки» за підтримки Українського культурного фонду. Літні люди, з якими спілкувалися дослідники, й досі пам’ятають обшуки дворів, харчування сурогатами та смерть рідних. Пам’ятають вони й тих, кому під час Голодомору довелося співпрацювати з тоталітарним режимом, і хто використовував це, щоб допомагати вижити іншим. Тиждень публікує одну з таких історій, яку дослідникам розповіла 95-річна Клавдія Семенівна Яковенко, мешканка села Закутнівка Лозівського району Харківської області.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
