У статті досліджено особливості зв"язку самооцінки жадібності людини та її оцінки в інших. Використано методи семантичного диференціалу, незавершених речень та методика дослідження семантичного простору поняття "жадібність". Досліджено 148 молодих людейу віці від 18 до 24 років, які є студентами Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Показано, що уявлення молодих людей про жадібність є амбівалентними: жадібність описують як недолік, щось погане, що робить людину вразливою, знижує її самооцінку, викликає неприємності, заважає жити повним життям і зменшує можливості придбання бажаного. З іншого боку, молоді люди звертають увагу на те, що завдяки своїй жадібності вони дбайливо ставляться до власних коштів, контролюють витрати і консолідують ресурси для великих придбань. До жадібності інших також амбівалентне ставлення: вона може бути перешкодою на шляху задоволення бажань молодих людей, а може бути такою, що не впливає на досягнення поставлених ними цілей. Оцінка жадібності іншихваріювала в залежності від ступеня близькості до цих людей. Характеристики рідних, друзів, людей, з якими вони навчаються або працюють, були аналогічні даним, отриманим при самооцінці жадібності. Однак, оцінюючи жадібність людей, які керують містом і& країною, випробовувані приписували їм більш високу ступінь жадібності. Визначено позитивний зв"язок оцінки власної жадібності і оцінки жадібності родичів, друзів і колег. Не було визначено значущого зв"язку між оцінкою власної жадібності і жадібност&і людей, які керують містом або країною.