Рец. на кн.: Гумбрехт Г.У. (2020). Продукування присутності. Що значення не може передати. Харків: IST Publishing
Анотація:
Цей огляд українського перекладу найвідомішого твору Г. У. Ґумбрехта має на меті (1) висвітлити сильні і слабкі сторони як перекладу, так і особливостей української рецепції ключових ідей Ґумбрехта («присутність», «широке теперішнє»); (2) критично оцінити ориґінальні й подеколи суперечливі тези автора. Я беру під сумнів слушність Гумбрехтового поділу значення / присутність як для історичної реконструкції філософської традиції, так і для аналізу комплексного людського світостосунку. Також я демонструю непереконливість упереджених спроб Гумбрехта зобразити власних опонентів як релятивістів. На додаток, я зіставляю дуалізм значення і присутності в концепції Гумбрехта з теорією досвіду Джона Д’юї. Останній тлумачить досвід як діалектичний стосунок між «чиненням» і «зазнаванням». Цим зіставленням я показую, що без послідовної «повсякденної» епістемології Гумбрехтова теорія не може задовільно пояснити механізми ані повсякденного, ані власне естетичного досвіду. Окрім того, розпливчасте поняття «присутності» і його однозначно позитивна оцінка суперечать концепції хронотопу «широкого» чи «комплексного» теперішнього, яку Ґумбрехт розгортає, зокрема, в есеях збірки «Розладнаний час». Зрештою, я доходжу висновку, що еклектичний термінологічний апарат і некр&итична та упереджена реконструкція Гумбрехтом традиції унеможливлюють фаховий філософський діалог. Це, утім, не підважує значущість окремих Гумбрехтових схоплень і теоретичних інструментів (як-от «широкого теперішнього») для культурологічного аналізу&.
