Економічна продуктивність: факторний підхід.
У статті зосереджено увагу на економічної продуктивності та наголошено на теорії граничної корисності (продуктивності). У сучасних дослідженнях переважають такі агреговані показники, як загальна факторна продуктивність і багатофакторна продуктивність. Загальна факторна продуктивність вимірюється шляхом об’єднання ефектів усіх джерел, що використовуються у виробництві товарів і послуг (праця, капітал, матеріали, енергія тощо), і поділу їх на випуск. Багатофакторна продуктивність (МФП) - це відношення загального випуску до підмножини витрат. Підмножина ресурсів може складатися лише з праці та матеріалів або може включати капітал. MFP – це залишковий внесок у зростання виробництва галузі чи економіки після розрахунку внеску всіх її факторів. Методологія ОЕСР досліджує ключові однофакторні (агреговані) показники продуктивності праці та капіталу, враховуючи загальний обсяг виробництва та витрат і, головне, додану вартість, яка відображає реальне зростання добробуту нації.