На основі лексикографічних праць і текстових реалізацій зроблено спробу схарактеризувати парадигматичні зв"язки імені концепту ПЕРЕТВОРЕННЯ. Встановлено, що синонімічні до концептуальної одиниці ПЕРЕТВОРЕННЯ лексеми об"єктивують феномен перетворення в українській мові, диференціюючи його вираження за набором концептуальних ознак, серед яких: конкретність / абстрактність, стихійність / цілеспрямованість, процесуальність і результативність, в тому числі різні виміри перетворень (зокрема, онтологічний, соціальний, індивідуальний). Антонімічні відношення, що вербалізують феномен перетворення, формують групи антонімів в українській мові, що відповідають трьом типам опозиції: виражають градуальну якісну протилежність і протилежність скоординованих понять, протилежну спрямованість дії або ознаки, комплементарну протилежність.
