Рец. на кн.: Тєлєжкіна О.О. Звук - слово - текст: мова української поезії ІІ пол. ХХ - поч. ХХІ століття": Монографія. Харків : Майдан, 2020. 370 с.
Анотація:
Якщо рівно 100 років тому Роман Якобсон у праці про новітню поезію писав: “Те, що стало трюїзмом у науці про практичну мову, донині вважається єрессю в науці про мову поетичну, яка взагалі пленталася досі у хвості лінгвістики”, то нині можемо сміливо констатувати, що питання вивчення поетичної мови як у зарубіжній, так і у вітчизняній лінгвістиці змінилося кардинально. Зокрема, в україністиці працюють цілі школи дослідників, лише протягом останніх кількох років захищено значний шерег докторських дисертацій, опубліковано монографії Лесі Мовчун (“Українська рима в системі мови і мовній практиці”, 2020), Дмитра Чистяка (“Мова міфологічного космосу в українській та бельгійській символістській поезії”, 2019), Світлани Шуляк (“Магічна мова українських народних замовлянь”, 2017), Алли Бондаренко (“Образна сементика темпоральності українських поетичних текстів”, 2017).
