Головним завданням у дослідженні було встановлення доцільності роботи з даними дистанційного зондування атмосфери (супутникові дані GPM IMERG), а саме оцінювання визначеної дистанційно інтенсивності окремих подій дуже сильних опадів (50 мм і більше за12 годин і менше), що спостерігаються над територією України. Для цього. проводилася верифікації супутникових даних результатами спостережень наземних станцій (дані плювіографів). Дослідження полягало в опрацюванні даних та карт-продуктів IMERG, побудові на їх основі таблиць та графіків, розрахунку статистичних індексів та їх оцінюванні. Всього було використано 7 статистичних параметрів, а саме: систематична похибка (bias), середня абсолютна помилка (e ), середня квадратична похибка , коефіцієнт кореляції Пірсона (r), фактор 2-х (FA2), фактор 5-ти (FA5), індекс узгодженості (Index of Agreement, IOA). Розрахунок статистичних параметрів проводився як для окремих випадків дуже сильних опадів, так і для добових сум опадів. Встановлено, що зв"язки супутникового та наземного рядів даних статистично не значимі. Дані IMERG при оцінці окремих подій дуже сильних опадів над рівнинною Україною демонструють суттєві похибки, що може бути спричинено як невідповідністю дистанційних спостережень самих по собі &для такого роду використання, так і зміщенням наземних точок вимірювання у координатній сітці супутникових даних, або часу визначення величин інтенсивності та сум опадів дистанційними та наземними спостереженням. Тому існує необхідність пошуку нових& та вдосконалення запропонованих методичних підходів до аналізу супутникової інформації.
