Мета дослідження полягає у висвітленні підходів до нормативного оцінювання якості води для різних цілей (екологічних, гігієнічних та рибогосподарських) з урахуванням змін нормативної бази, що відбулися протягом 2014-2021 рр. і зумовлені підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 р. Важливою особливістю стало скасування чинності актів санітарного законодавства УРСР та СРСР (від 2017 р.), які тривалий час застосовувалися в Україні (розпорядженням Кабінету Міністрів України). Закон України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом" (2016 р.) вніс доповнення у Водний кодекс України, які стосуються гідрографічного районування та моніторингу вод згідно положень Водної рамкової директиви ЄС. У 2018 р. постановою Кабінету Міністрів України затверджено "Порядок здійснення державного моніторингу вод". У 2019 р. Мінприроди України затвердило нормативну "Методику віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих в&од". Якщо при оцінюванні якості вод для екологічних цілей зроблено відхід від гранично допустимих концентрацій, то в інших сферах водокористування нормативи ГДК залишаються актуальними.
