Розкрито сутність та значення еколого-безпечного соціального середовища, необхідного для забезпечення в країні сталого розвитку. Визначено місце в цьому процесі туристичної сфери, зокрема екологічного туризму, а також види природних ресурсів, на базі яких діє останній. подається бачення основних функціональних напрямів діяльності в сфері екологічного туризму та інфраструктурних компонентів туристичної індустрії. Основна увага в аспекті досліджуваної проблематики приділена пошуку шляхів збереження та раціонального використання природно-ресурсного потенціалу. Особливий наголос зроблено на екологічному вихованні (перш за все дітей, підлітків, молоді) та обґрунтуванні основних завдань екологічної політики в контексті забезпечення сталого розвитку. Враховані також проблеми, пов’язані з впливом екологічної ситуації на стан громадського здоров’я. Запропоновані теоретико- методологічні підходи до формування тренда подальшого посилення взаємозв’язку екології, економіки та суспільства в умовах імплементації європейських екологічних стандартів у національне законодавство. Перспективи. потребує подальших досліджень питання визначення напрямів конкретних заходів щодо розвитку туристичної сфери, що здійснюються з урахуванням наявних суспільно-економічних перед&умов та спрямованих на формування еколого-безпечного соціального середовища як важливої складової сталого розвитку.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
