"Для мене вiн - живий". До 70-річчя народного артиста України, лауреата Державної премії України імені Т.Г. Шевченка, Героя України Назарія Яремчука
Відповідальність:
бесіду вів А. Сигалов
Рік:
2021
Сторінок:
С. 14-15
Тип документу:
Стаття
Головний документ:
Україна молода. 12 листопада (№ 119). - Київ, 2021
Анотація:
Вона старша за Назарiя на два роки. Коли сталося те жорстоке й непоправне, вона зрозумiла: усе, що залишив по собi Назарiй, виходить за межi батькiвської хати. Бо стає експонатом - документальним свiдченням стрiмкого злету Великого Артиста. Понад рiк немогла оговтатися вiд страшного удару. Та коли змусила себе вiдчинити старовинну шафу, яку купував iще тато, то вiдсахнулася: усе в нiй дихало Назарiєм. Ось найперша, ще дитяча, вишита сорочка. Їх сфотографували тодi разом, i кожен, хто бачив ту свiтлину, казав: «двi дiвчинки», на що Назарiй дуже ображався. Ось багате народними мотивами вбрання солiста «Смерiчки», а ось бездоганний чорний костюм солiста Чернiвецької обласної фiлармонiї... По кутках шафи знайшли чималий стос гастрольних афiш. Ось скромна, мало не саморобна, афiша ансамблю «Смерiчка», поруч бiльш професiйнi - заслуженого артиста УРСР, а ось чудовi, виготовленi на крейдяному паперi афiшi народного артиста України Назарiя Яремчука.
