Розглянуто проблему практичного застосування системного підходу в процесі проведення соціально-педагогічної адаптації іноземних студентів. Дослідження поставленого питання виявило, що акультураційні заходи повинні складатися з трьох основних напрямків: психологічного, лінгвістичного та культурного, кожен з яких вимагає формування певного переліку компетенцій, що сприяють розвитку спроможності вибудовування ефективної взаємодії з представниками приймаючої країни. Ці компетенції, при об’єднанні під час практичної академічної або соціальної діяльності іноземного студента, перетворюються в компетентність, феномен, що включає в себе безліч компетенцій і спрямований на їх адекватне функціонування, що призводить до виникнення системи управління компетенціями, яку можна проаналізувати лише з використанням системного підходу. Крім того, названі напрями адаптаційної діяльності дозволили прийти до висновку, що вони також є системоутворюючими елементами підготовчого процесу, тобто системою соціально-педагогічного супроводу. Грунтуючись на результатах дослідження, що компетентність є системою управління компетенціями, а лінгвістична, культурна та психологічна підготовка являють собою систему адаптаційної підготовки, системний підхід визначено як «систему в си&стемі», в якому система компетентності діє в системі акультураційної тріади: лінгвістика, культура, психологія. Виявлено, що система соціально-педагогічного супроводу має певну структуру, яка характеризується чотирма рівнями акультураційної адаптації&, а саме: системи супроводу іноземного студента (перший рівень), психологічної, лінгвістичної та культурної адаптації іноземного студента (другий рівень), компетентності в певних напрямках практичної діяльності іноземного студента (третій рівень), ко&мпетенцій, необхідних для формування компетентностей (четвертий рівень).
