Актуальною проблемою сучасної науки є формування наукової методології управління логістичним забезпеченням розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної економіки, оскільки прагнення науковців додати власний внесок у науку пояснюється бажанням її розвивати й удосконалювати з метою розширення кола як теоретичних, так і практичних питань, які можуть бути вирішені із застосуванням сучасної термінології. Мета статті полягає у формуванні методологічних положень управління логістичним забезпеченням розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної економіки. Проведено дослідження формування сутності методології, проаналізовано етапи розвитку методів і засобів наукового пізнання. Систематизовано та проаналізовано визначення дефініції «методологія», що дозволило визначити основні засади формування методологічних положень управління логістичним забезпеченням розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної економіки, а саме: підходи, принципи, категорії, функції, інструментарій, парадигму. Виокремлено та надано характеристику категоріальному, концептуальному та інструментально-модельному рівням методології управління логістичним забезпеченням розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної економіки. Розгляну&то та визначено зв’язок емпіричних і теоретичних методів наукового пізнання. Доведено, що як концептуальний модуль методології управління логістичним забезпеченням розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної економіки варто розглядати& метатеоретичну єдність, що базується на онтологічних і гносеологічних ідеалізаціях, – методологічну парадигму.
