У статті досліджується тлумачення поняття «провокація» з точки зору практики Європейського суду з прав людини, законодавства України, аналізується практика правоохоронних органів та наводяться ситуації, з якими стикаються суди під час оцінки достовірності доказів. Пропонується задля спростування доказів, одержаних з порушенням статті 6 Конвенції про права людини та основоположні свободи, використовувати сучасні можливості судово-лінгвістичної експертизи.
