Метою статті є здійснення теоретико-правового аналізу права на інформацію у національному та зарубіжному законодавстві про корпоративні правовідносини і розробка обґрунтованих теоретичних висновків щодо вдосконалення національного корпоративного законодавства. Методика. При вивченні об’єкта дослідження використовувалася такі загальнонаукові методи: метод аналізу, синтезу, дедукції, абстрагування, порівняння, системно-структурний, структурно-логічний. Порівняльно-правовий і формально-юридичний методи стали основою для аналізу національного та зарубіжного корпоративного законодавства, виявлення подібного та відмінного у загальних засадах регулювання відповідних правовідносин. Результати: у процесі дослідження встановлено, що право на інформацію є гарантією дотримання корпоративних прав та охоронюваних законом інтересів учасників юридичної особи корпоративного типу (корпорації), адже саме інформація дає можливість учаснику корпорації належним чином реалізувати свої корпоративні права. Аналіз національного законодавства дає можливість констатувати, що правові норми, що закріплюють право на інформацію у корпоративних правовідносинах та порядок його реалізації, викладені досить безсистемно та занадто абстрактно. Акти національного корпоративного законо&давства не містять детального переліку та видів інформації, на отримання якої має право учасник корпорації. Наукова новизна. Проведено вивчення основних актів корпоративного законодавства Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії&, Співдружності Австралії та Канади, що дає можливість відзначити, що у країнах англосаксонської правової сім’ї право на інформацію у корпоративних правовідносинах розглядається як право на будь-яку інформацію про діяльність корпорації. Практична зна&чимість. Доведено необхідність внесення змін до актів національного корпоративного законодавства у процесі рекодифікації цивільного законодавства України шляхом визнання будь-якої інформації про корпорацію та її діяльність, яка має безпосереднє або о&посередковане значення для реалізації учасником своїх корпоративних прав або виконання відповідних обов’язків, об’єктом корпоративних правовідносин та деталізації порядку реалізації права на інформацію у корпоративних правовідносинах.
