Міркування про Схід, долю орієнтального в українській літературі не викликають "засадничої суперечності". Кажучи словами В.Державина, "українська націо- нальна духовність існує виключно як певний специфічний різновид європейської духовності; і поза "психологічною Європою" нічого українського немає… Українська духовність є націона- льна специфіка європейської духовності" [21. 163, 166]. Це, однак, не становить будь-якої перешкоди для входження Сходу в сучасний літературний процес. Рівень перекладів (пере- важна більшість їх, як і в 10-20-і рр. ХХ ст.) виконується не з підрядника чи літератури- посередниці, а з оригіналу, принципи відбору текстів для перекладання (вони формуються на основі естетичних, а не ідеологічних критеріїв) сприяють органічному входженню "східних" творів в українську (європейську) літературу і наводять на думку про намічений формат діалогу цивілізацій, "дискурсивний діалог різного досвіду".
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
