Стаття присвячена проблемі змістового наповнення концепту КРАСА в картині світу українців 12–40 років. Мета дослідження – за матеріалами ланцюжкового асоціативного експерименту змоделювати та проаналізовати асоціативні поля лексем, що об’єктивують концепт КРАСА (краса, врода, красень, красуня, красивий, красива, гарний, гарна, вродливий, вродлива), та визначити його семантичне наповнення в картині світу українців різних вікових груп, а саме підлітків (12–18 років) та молоді (19–40 років). В результаті аналізу змістового наповнення отриманих асоціативних полів відповідних слів-стимулів було виділено дві основні змістові групи: людина та природа, в межах кожної з яких було виділено смислові підгрупи. Визначено, що семантична група людина переважає над групою природа як за кількістю отриманих реакцій, так і за їх різноманітністю. З огляду на кількість реакцій групи людина, які стосуються чоловіка чи жінки, можна зробити висновок, що краса мислиться передовсім як властивість дівчини / жінки (реакції жінка, жінки, жіноча, дівчина, дівчини, дівоча, мама, мати, матір, матуся, бабуся, сестра тощо). Сприйняття краси як риси, що є природньо властивою рідним людям, є стійким в свідомості респондентів обох вікових груп (реакції мама, мати, батько, тато, маті&р, матуся), хоча реакції представників старшої вікової групи є більш різноманітними і включають назви спорідненості дружина, теща, дочка, син тощо, що не є актуальними для підлітків. Встановлено, що вікові відмінності у сприйнятті аналізованого конце&пту полягають у більшому ступені абстрактності уявлень молоді (19–40 років) на противагу більш особистісним уявленням підлітків (12–18 років). Більшість відмінностей у реакціях представників різних вікових груп пов’язана з групою людина, в той час як& сприйняття краси природи є більш універсальним. Оцінно-квалітативні реакції свідчать про сприйняття краси як виключно позитивно маркованого поняття.
