Дослідження булгаковського інтертексту дозволяє стверджувати, що Пелевін використовує роман Булгаков «Майстер і Маргарита» як стрижневий претекст, і булгаковський код, поряд з буддистським, є принципово важливим для інтерпретації «Чапаєва та Пустоти». Пелевін веде з класиком свого роду філософсько-релігійний діалог. Світогляд Булгакова будується на християнських цінностях, що найбільше проявилося в його «західному» романі. Аксіологія роману підпорядкована християнській ідеології, зокрема – її моральнійскладовій. Як відомо, в «Чапаєві та Пустоті» жорстко спародіювані певні аспекти православ"я. Однак суперечка з попередником відбувається не в аспекті деконструкції християнського міфу і пред"явленні більш актуального – буддистського. Автор «Чапаєва та Пустоти» сумнівається в спроможності будь-яких готових істин, тому історія Петра Пустоти – це не пошук вже створених духовних орієнтирів, а історія виявлення індивідуального шляху знаходження гармонії через відмову від колишніх морально-етичних програм, вчислі яких виступає і булгаковський міф. Роман «Чапаєв і Пустота», як і «Майстер і Маргарита», може бути віднесений до двуадресних текстів. Звертаючись до широких читацьких мас, Пелевін створює комфортну і впізнавану знакову систему, породжену маскул&ьтом. При цьому кожен елемент його роману передбачає іронічну суперечливість і багатозначність, що дозволяє автору поставити найважливіші філософські проблеми.