У статті розглядається семантична зона антирезультативності (відсутності результату) та засоби її вираження в латинській мові. Представлена у вигляді недосягнутого або анульованого результату, вона виражається граматичними і лексичними засобами. Недосягнутий результат може реалізуватись у трьох напрямах: тимчасове припинення ситуації, яке не виключає можливості її наступного продовження (перервана дія); спроба суб’єкта досягти результату (намірена дія); припинення ситуації у точці, максимально наближеній до фіналу. Припинення ситуації з її можливим продовженням і логічним завершенням виражається виключно на лексичному рівні за допомогою фазових дієслів з семантикою припинення (desino, desisto, cesso) або обставинних показників, які вказують на відсутність результату до певного моменту (nondum). При цьому основна роль відводиться контексту. Засобом вираження наміреної, але не реалізованої дії, виступає імперфект (т. зв. imperfectum de conatu), конативне значення якого виникає завдяки взаємодії акціональної семантики предикатів (переважно телічні дієслова) та контексту і може трактуватись як прагматична імплікатура. Експліцитно намірена дія також виражається синтагмами з дієсловами відповідної семантики (типу conor, tempto + інфінітив). Припинення &ситуації у критичній точці близькій до завершення трактується у статті як проксимативність (часткова результативність). Вона реалізується виключно на лексичному рівні за допомогою прислівників paene та, рідше, prope.Засобом вираження анульованого рез&ультату є plusquamperfectum. Антирезультативність латинського імперфекта, як і антирезультативність плюсквамперфекта є наслідком прагматичної імплікатури, яка виникає під впливом контексту та/або комунікативної ситуації. У першому випадку відсутність& результату можна розглядати як імплікатуру дуративності, якщо відсутня інформація про досягнення фінальної точки, а лише повідомляється про розвиток ситуації у напрямку до неї. Антирезультативне значення плюсквамперфекта зумовлене властивим для цієї& часової форми замкнутим часовим інтервалом і зв’язком із вторинною точкою відліку.
