Зосередження уваги літературознавців на прозовій частині доробку Юрія Яновського зумовлює недолік такої уваги до драматургічної частини авторської творчості. Через це дослідження драматургічних текстів Яновського є актуальним для сучасного літературознавства, як для дослідження і переосмислення періоду, у який жив Яновський, так і для розуміння його внеску до української літератури загалом. У статті проаналізовано листування Юрія Яновського та Павла Зенкевича в період з вересня 1931-го по квітень 1932-го року. Виявлено та розглянуто свідчення, що стосуються змін у тексті п"єси "Завойовники". Виявлено чотири джерела впливу на зміни у тексті - вимоги Репертуарного комітету, вимоги театру Корша, за очільництвом художньої частини Дмитром Лазаревичем Тальніковим, та приватно-професійні погляди колег Яновського - Миколи Гурійовича Куліша та Павла Болеславовича Зенкевича. Зміни вносилися після того, як Репертуарний комітет, загалом схваливши п"єсу, все ж висунув вимоги до змін, і Тальніков, будучи зацікавленим у п"єсі як потенційній частині репертуару, також обговорив з автором необхідні зміни. Зміни вносилися у два етапи - спочатку автором самостійно, а потім після вичитки і разом з Кулішем. Зміни торкнулися усіх дій у п"єсі, і, як вказано автором у ли&стуванні, зокрема четверта дія була майже переписана заново. Зазнали змін також окремі персонажі - Франц, Міллі, Венгер, мати Франца і дід-пастух. Дискурсивним стало у листуванні питання про основну ідею п"єси. Так, Зенкевич і Тальніков бачили у пита&нні про купівлю чи побудову заводу основне філософське питання твору, тоді як сам автор зазначав, що ця проблема поставлена лише для конкретної ситуації і вирішується діалектично. Дослідження виявляє важливу частину творчої історії "Завойовників", од&нак необхідним є продовження дослідження історії п"єси зокрема та драматургічного доробку Яновського загалом.
