На підставі матеріалів судової практики: а) виділено підходи до кваліфікації вимоги невід- кладності; б) виокремлено поважні причини пропуску строку, які визнаються судами. У резуль- таті критичного осмислення віднайдених позицій запропоновано: а) не вважати категорію "невідкладність" процесуальним строком; б) визнавати неможливим обчислення, пропущення і поновлення такого "строку"; в) сприймати "невідкладність" як оцінне поняття. Через від- сутність граничного терміну невідкладного звернення рекомендовано: 1) внести зміни до другого речення ч. 3 ст. 233 КПК, закріпивши граничний строк; 2) визначати, чи було дотримано вимогу невідкладності, враховуючи три критерії: а) строк від моменту проведення обшуку; б) поваж- ність причини, що зумовили тривалістьтакого строку; в) можливість звернутися у більш стислі строки; 3) відмовляти у задоволенні клопотання про проведення обшуку у разі, якщо вказані кри- терії свідчать про недотримання вимоги невідкладності.
