Cтаття має на меті розглянути поняття «образу Божого» в юдейському та християнському богослов’ї ІІ століття. Автор аналізує раввіністичну та елліністичну юдейські традиції, а також наводить ті елементи антропології християнських апологетів, які у їхньому богослов’ї виступають наслідком розуміння людини як «образу Божого». У результаті цього паралельного зіставлення, автор робить висновок, що юдейські та християнські автори у ІІ столітті розвинули цілком різне бачення поняття «образу Божого» та застосовували його в різний спосіб.
