Дотеперішні дослідження особи митрополита Андрея Шептицького були обмежені переважно історичними підходами, які розглядали його спадщину в рамками історії Церкви й історії богословської думки. В статті автор пропонує порівняльну антропологію духовності як альтернативну методологію. Остання дає можливість представити духовний профіль Митрополита як поступову інтеграцію множини розрізнених елементів, не обмежуючись лише східною традицією. Крім цього порівняльна антропологія духовності виявляє недоліки, яких допустились історики, позаяк не брали під увагу трансформацію думки митрополита під впливом різних форм духовного досвіду.
