Індикація тенденцій розвитку системи підготовки іноземних студентів у закладах вищої освіти України в період з 1991 р. по 2002 р. на основі аналізу нормативно-правової бази
Актуальність проблеми цього дослідження зумовлено високим ступенем зацікавленості органів влади в покращенні міжнародної діяльності вітчизняних закладів вищої освіти, зокрема в наданні освітніх послуг іноземним громадянам. Однак питання розробки нових підходів щодо реформування нормативно-правової організації системи підготовки іноземних студентів у закладах вищої освіти неможливо без ґрунтовного вивчення становлення та розвитку нормативно-правового фундаменту зазначеної системи. Відповідно до мети дослідження в статті представлено аналіз нормативно-правових актів, які регламентували різні аспекти системи підготовки іноземних студентів у закладах вищої освіти в період з 1991 р. по 2002 р., а саме: Постанова "Про навчання іноземних громадян в Україні",Наказ "Про затвердження умов прийому на підготовчі відділення при вищих навчальних закладах України", Закон "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Указ "Про заходи щодо розвитку економічного співробітництва областей України з суміжними прикордонними областями Російської Федерації", Указ "Про заходи щодо розвитку економічного співробітництва областей України з суміжними областями Республіки Білорусь і адміністративно-територіальними одиницями Республіки Молдова", Постанова "Про Пра&вила в"їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію", Постанова "Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на &території України", Постанова "Про затвердження Положення про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів". Вивчення вищезгаданих актів дозволило дійти висновку, що прийняті в перші роки незалежності регуляційні& документи відіграли значущу роль у створенні нормативно-правового простору задля забезпечення функціонування вітчизняного ринку освітніх послуг на інтернаціональній арені. Потреба пошуку нових підходів щодо вдосконалення нормативно-правової бази заз&наченої сфери визначає опрацювання державного регулювання наступного періоду перспективним напрямом подальших досліджень.
