На основі аналізу особливостей електроосмотичних процесів, що реалізуються у протон-провідних мембранах оцінено можливість фракціонування ізотопів водню в електролітах, утворених з використанням тритійованої води (НТО). При вза- ємодії розчина з мембранами в їхніх каналах відбувається поляризація та часткова дисоціація молекул електроліту. У моле- кулах води при заміні протію на важкий ізотоп водню збільшується енергія розриву водневих зв"язків, і процес їхньої дисоціації відбувається переважно за схемою: HTO ? H+ + TO-. Частина вивільнених протонів може приєднуватися до моле- кул води з утворенням іона H3O+ . Іони H3O+ і ТO- більш рухливі, ніж інші однозарядні іони. Головною характеристикою, яка визначає придатність електроосмотичних мембран до фракціонування ізотопів водню, є їхня протонна провідність. Виві- льнені протони мають аномально високу рухливість завдяки малим розмірам, тунельному та естафетному переміщенню через водневі зв"язки між сусідніми полярними групами в каналах протон-провідних мембран. Для забезпечення високої про- тонної провідності в порах і каналах мембран закріплюють речовини-модифікатори, що містять групи: -ОН- , -NH2, -NH, -SH, -COOH, -SO3H, кислі солі та оксиди, які містять поверхневі протон-провідні групи. Для створе&ння протон-провідних мембран можливо використання поверхнево-модифікованого ?-глинозему (?-Al2O3(H3O+ )) та протонованого (H3О+ ) монтморилоніту з 103 іонною провідністю (5 см-1). Найбільш ефективними є поверхневі модифікатори з негативно заряджени&ми 104 Ом - 4 сульфоновими групами. Накладання зовнішнього електричного поля призводить до руху іонів в електроліті, що зумовлює перерозподіл ізотопного співвідношення в прианодному та прикатодному просторах.
