Досліджено основні чинники деіндустріалізації економіки України. Доведено, що всупереч світовим тенденціям роз будови наукоємної неоіндустріальної економіки в нашій країні спостерігаються деструктивні процеси примітивізації господарського розвитку, пов"язані з випереджальним зростанням виробництва сировинної продукції з низьким рівнем технологічної переробки і доданої вартості. Визначено найбільш значущі чинники деіндустріалізації економіки України упродовж останніх десятиріч. Проаналізовано наслідки зазначених структурних зрушень, що відбуваються в націона льній промисловості України та не відповідають світовим тенденціям інноваційно орієнтованого промислового роз витку. Висунено гіпотезу про те, що зазначені деструктивні процеси значною мірою зумовлені сформованим в Україні інституційним середовищем. Ідеться про складний і тривалий процес ринкового реформування національної еконо міки, що супроводжувався виникненням і закріпленням інституційних дисфункцій та аномалій, які розбалансовують інституційну систему й чинять негативний вплив на соціально-економічний розвиток країни. За допомогою економіко-математичного моделювання проаналізовано вплив на показник обсягу реалізованої про дукції переробної промисловості показників частки державних бюджет&них витрат у ВВП, рівня тінізації економіки, рі вня сприйняття корупції та підтверджено негативний вплив інституційного середовища на інноваційну модернізацію національного промислового сектору. Зазначено, що вирішення цієї проблеми потребує активіза&ції промислової полі тики української держави в напрямі подолання інституційних аномалій, сформованих у період ринкового реформування національної економіки, а саме: зменшення надмірного втручання держави.
