Геологістичні стратегії сталого розвитку урботуризму в умовах овертуризму.
У статті розкрито географічні та логістичні аспекти сталого розвитку урботуризму в умовах овертуризму, зокрема це стосується стратегій, заходів та пропозицій із забезпечення сталого розвитку. Висвітлено сутність основних термінів овертуризму, таких як: туристичний потік та його характеристики , ємність та пропускна спроможність туристичної дестинації, ємність готельної бази, ємність ресторанної бази, транспортно-туристичний потенціал. Показано їхній зв’язок з логістикою туризму, з одного боку, та з суспільною географією з іншого. На прикладі Львова та «Концепції децентралізації туризму», прийнятої у цьому місті у межах «Стратегії розвитку туризму до 2021 р.», показано географічні та логістичні підходи до вирішення проблеми овертуризму, зокрема шляхом вертикальної та горизонтальної диверсифікації туристичних потоків у центральній частині міста. Відображено інші проблеми овертуризму у Львові (переробки міських та туристичних відходів, випадків інтим-туризму, проблеми безпеки туристів тощо) та запропоновано шляхи вирішення цих проблем (за рахунок розвитку конференц-туризму, блогер-туризму тощо). Вертикальна диверсифікація туристичних потоків виконується у середмісті Львова ш&ляхом розведення туристопотоку вверх та вниз. Вверх означає нові туристичні маршрути типу «дахами Львова» та відвідання туристами новостворених ресторанів на останніх поверхах будинків на площі Ринок – «Найвища ресторація Галичини» та «Ресторан висо&кої кухні». Вниз означає запровадження підземних туристичних маршрутів під площею Ринок – від Львівської мерії до площі І Підкови, де передбачається створення ресторану та музею. Горизонтальна диверсифікація туристичних потоків означає поширення тур&истичної території міста шляхом створення «другого центру Львова» на базі проспекту Шевченка та площі Грушевського з такими цікавими для туристів об’єктами, як пам’ятник М.Грушевському, старий будинок Львівського університету (т.зв. «Університет Габс&бургів», нині тут знаходяться геологічний та біологічний факультети ЛНУ імені Івана Франка), кав’ярня «Шкоцька» («Шотландська»), де збиралася у неформальні й обстановці т.зв. львівська математична школа у 20-30 рр. ХХ ст. Наступними напрямками горизо&нтальної диверсифікації туристопотоків є їх спрямування до периферійних дільниць міста – Сихова, Майорівки, Левондівки (видано путівник «Туристичний Сихів»), а також впровадження екскурсій «Львів+» з відвіданами Жовкви (бувша королевська резиденція) &та Дрогобича (будинок відомого митця Б.Шульца).
