Тафальний ландшафт досліджується автором у складі сакрального, оскільки пов"язаний із обрядом, ритуалом, символом, міфом і розглядається автором, як складна природно-антропогенна, чи антропогенна система, яка охоплює поховання, природну, антропогенно-техногенну складові, людину, чи групу людей які через перцепційні чинники вважають таку систему об"єктом поклоніння та пошани. Обгрунтовано провідні чинники функціонування, зокрема: фізико-географічні, соціально-економічні умови, санітарна відповідність, транспортна доступність, наявність храмового комплексу та типи розташування тафального ландшафту в структурі міста. Проведено історико-географічний аналіз 18 кладовищ м. Луцька (зниклих, закритих, частково закритих), що дало можливість виявити їх функціональний статус на різних відтинках часу, площу, конфесійну чи іншу приналежність. Висвітлено норми та превентивні заходи в межах сучасних та палеотафальних ландшафтів, які необхідно ураховувати при активному розвитку сучасних українських міст, поглинанні досліджуваних систем новою архітектурною забудовою та місцевою інфраструктурою.
