Зміни параметрів спинального моносинаптичного Н-рефлексу, пов"язані з адаптацією до довготривалого фізич- ного навантаження, можуть доповнити інформацію щодо механізмів пластичності нервової системи людини. У статті досліджено модуляційні впливи стомлення на Н-рефлекс камбалоподібного м"яза в умовах парної стимуляції великогомілкового нерва з міжімпульсним інтервалом 500 мс у групах нетренованих людей (10 осіб, середній вік 25,3 ± 1,6 років) та кваліфікованих спортсменів, тренованих до фізичного навантаження (10 осіб, середній вік 20,5 ± 0,5 років). Реєструвалися тестові Н-відповіді (на стимуляцію першим імпульсом із пари) та кондиційовані Н-від- повіді (на стимуляцію другим імпульсом із пари) у стані спокою: до та після періоду розвитку стомлюючого статич- ного скорочення триголового м"язу литки, що становило 75 % максимального довільного скорочення, тривалістю 6- 9 хв. Гомосинаптична постактиваційна депресія (ГПАД), пов"язана з парною стимуляцією великогомілкового нерва, призводила до пригнічення Н-рефлексу на 56 % у нетренованих та на 51 % у тренованих осіб у стані спокою. Після стомлення амплітуда як тестового, так і кондиційованого Н-рефлексу істотно знижувалася (імовірно, внаслідок ак- тивації аферентних волокон груп III і IV, викликаної ме&таболічними і механічними змінами у м"язі), а надалі поступово поверталася до початкового рівня, при цьому у тренованих осіб відновлення відбувалося швидше. Спостерігалося збільшення інтенсивності гальмування Н-рефлексу під впливом ГПАД, на 20 % у не&тренованих та на 15 % у тренованих осіб, через 90 с після періоду стомлюючого зусилля. Показано, що сукупний вплив стомлення та гомосинаптичної пос- тактиваційної депресії більше виражений у нетренованих осіб порівняно із тренованими, що може бути по&в"язаним з адаптацією спортсменів до тривалого фізичного навантаження.
Изменения параметров спинального моносинаптического Н-рефлекса, связанные с адаптацией к длительной физической нагрузке, могут дополнить информацию о механизмах пластичности нерв&ной системы человека. Цель работы - исследование модуляционных влияний утомления на Н-рефлекс камбаловидной мышцы в условиях парной стимуляции большеберцового нерва с межимпульсным ин- тервалом 500 мс в группах нетренированных людей (10 человек, сред&ний возраст 25,3 ± 1,6 лет) и квалифицированных спортсменов, тренированных к физической нагрузке (10 человек, средний возраст 20,5 ± 0,5 лет). Регистрировались тестовые Н-ответы (на стиму- ляцию первым импульсом из пары) и кондиционированные Н-ответы& (на стимуляцию вторым импульсом из пары) в состоянии покоя: до и после периода развития утомляющего статического сокращения трехглавой мышцы голени с усилием, составляющим 75 % мак- симального произвольного сокращения, длительностью 6-9 мин. Гомосин&аптическая постактивационная депрессия (ГПАД), связанная с парной стимуляцией большеберцового нерва, приводила к подавлению Н-рефлекса на 56 % у нетренированных и на 51 % у трениро- ванных участников в состоянии покоя. После утомления амплитуда как т&естового, так и кондиционированного Н-рефлекса значи- тельно снижалась (вероятно, вследствие активации афферентных волокон групп III и IV, вызванной метаболическими и механическими изменениями в мышце), а далее постепенно возвращалась к исходному уро&вню, при этом у тренированных людей восстановление про- исходило быстрее. Наблюдалось увеличение интенсивности торможения Н-рефлекса под влиянием ГПАД на 20 % у нетренированных и на 15 % у тренированных людей, через 90 с после периода утомляющего уси&лия. Показано, что комплексное влияние утомления и гомо- синаптической постактивационной депрессии больше выражено у нетренированных людей по сравнению с тренированными, что мо- жет быть связано с адаптацией спортсменов к длительной физической нагруз&ке.
Monosynaptic reflex indices peculiarities, concerned with adaptative reactions to the long-term physical exercise, might add new data about mechanisms of human nervous system plasticity. The objective of the research was to investigate the influ&
