До дистинктивних особливостей популяцій рослин ex situ (поза межами природних місцезростань) віднесено їхні розпізнавальні ознаки, що проявляються під час формування і розвитку груп особин переважно у процесі їхньої інтродукції та акліматизації. Проаналізовано досвід і практику вживання термінів щодо популяцій рослин ex situ. Узагальнено відомості, що стосуються штучно створених груп рослин. Наведено результати аналізу щодо визначення терміна "популяція рослин ex situ" та його вживання стосовно інтродукованих рослин. Подано перелік дефініцій, які використо- вуються для опису популяцій рослин у культур фітоценозах, зокрема: "вихідна популяція", "інтродукційна популяція", "інтродукована популяція", "інтродукційна ценопопуляція", "культурна популяція", "культивована популяція", "агро-популяція", "гібридна популяція", "штучна популяція", "експериментальна популяція", "спонтанна популяція". Зазна- чено, що для утворення популяцій рослин ex situ використовують методи моделювання, формування та копіювання. Відзначено, що популяції рослин ex situ можуть утворюватися і розвиватися самостійно, або формуватися штучно. Запропоновано схему розподілу популяцій рослин ex situ за ступенем генетичної цілісності, здатністю до самовідтво- рення, тривалістю існуванн&я, розмірами, етапом розвитку, місцем і стилем формування вихідної популяції. Відзначено, що групи генетично однорідних особин рослин штучних угруповань, які вільно схрещуються між собою та тривалий час відтворюють нащадків, можна характеризувати як &популяції рослин ex situ. Такі популяції є наслідком цілеспрямо- ваної діяльності людини з інтродукції та культивування рослин і зазвичай вони залежать від антропічного впливу. Дослідження їхньої структури та динаміки - необхідна умова прогнозування &й оцінки успішності інтродукції та запобігання загроз спонтанного поширення й неконтрольованої, небажаної натуралізації рослин у нових умовах зростання.
К дистинктивным особенностям популяций растений ex situ (вне природных мест обитаний) отнесены и&х отличительные приз- наки, проявляющиеся во время формирования и развития групп особей преимущественно в процессе их интродукции и акклиматизации. Проанализированы опыт и практика употребления терминов, относящихся к характеристике популяций растени&й ex situ. Обобщены сведения, касающиеся искусственно созданных групп растений. Приведены результаты анализа употребления термина "популяция растений ex situ" в отношении интродуцированных растений. Перечислены дефиниции понятий, используемых для опи&сания популя- ций растений в культурфитоценозах, в частности: "исходная популяция", "интродукционная популяция", "интродуцированная попу- ляция", "интродукционная ценопопуляция", "культурная популяция", "культивируемая популяция", "агропопуляция", "г&ибридная попу- ляция", "искусственная популяция", "экспериментальная популяция", "спонтанная популяция". Отмечено, что для образования попу- ляций растений ex situ используются методы моделирования, формирования и копирования. Отмечено, что популяции& растений ex situ могут образовываться и развиваться самостоятельно, либо формироваться искусственно. Предложена схема распределения попу- ляций растений ex situ по степени генетической целостности, способности к самовоспроизведению, продолжительност&и существо- вания, размеру, этапам развития, местом и стилем формирования исходной популяции. Отмечено, что группы генетически однород- ных особей растений искусственных группировок, которые свободно скрещиваются между собой и длительное время воспро&изводят потомков, можно характеризовать как популяции растений ex situ. Такие популяции являются следствием целенаправленной деятель- ности человека по интродукции и культивированию растений и как правило зависят от антропического воздействия. Исслед&ование их структуры и динамики - необходимое условие прогнозирования и оценки успешности интродукции и предупреждения угроз спон- танного распространения и неконтролируемой, нежелательной натурализации растений в новых условиях произрастания.
Distin&
