У статті досліджуються "атомістичні", "голістичні", "телеологічні" теорії соціальних інститутів, які заклада- ють методологічну базу досліджень культурних інститутів. У розгляді основних підходів до визначення соціального інституту з"ясовуються сутнісніхарактеристики культурного інституту, які виявляються у трьох аспектах: нормативно-регулятивному (комплекс цінностей, норм, правил), поведінково-процесуальному (поведінкові моделі, інституційні ролі, форми спільної взаємодії), діяльнісно-організаційному(заклади культури, які виробляють, зберігають та просувають культурне благо). Окреслюється проблемне поле досліджень культурних інститутів, що вбирає в себе дескриптивний опис інституційних практик, з"ясування закономірностей функціонування культурних інститутів, прогнозування майбутніх змін інституційних культурних практик у контексті економіки культури та культурної політики.
В статье исследуются "атомистические", "холистические", "телеологические" теории социальных институтов, закладывающие методологическую базу для исследований культурных институтов. В рассмотрении основных подходов к определению соци- ального института выясняются сущностные характеристики культурного института, которые проявляются в трех аспектах: нормативно-регулятивном (ком&плекс ценностей, норм, правил), поведенчески-процессуальном (поведенческие модели, институциональные роли, формы совместного взаимодействия), деятельностно-организационном (учреждения культуры, производящие, сберегающие и продвигающие культурное благ&о). Определяется проблемное поле исследований культурных институтов, которое вклю- чает в себя дескриптивные описания институциональных практик, выяснение закономерностей функционирования культурных ин ститутов, прогнозирование будущих изменений инст&итуциональных культурных практик в контексте экономики культуры и куль- турной политики.
The article deals with the "atomistic", "holistic", "teleological" theories of social institutions, which form the methodological basis for the Cultural Institu&tions Studies. The "atomistic" theories of institutions (D. North, D. Hodgson, E. Ostrom) relate to the conclusions of the institutional economics put emphasize on the importance of certain normative models and frameworks of social behavior, which ar&e the institutions. Representatives of the "holistic" theories of institutions (G. Spencer, E. Durkheim, T. Parsons) highlight the connection between institutions ("structures") and their contribution to a society ("function"), and distinct instituti&on are described as interdependent and necessary for functioning of the society in general. Representatives of the "teleological" approach in explaining the essence of social institutions (P. Gielen, S. Miller, Ch. Taylor, etc.) focus on the realizat&ion of a common goal, which is a set of interrelated individual goals, which are perceived by distinct individuals as their personal goal, but which makes sense only in the interaction of all participants of joint actions. Such actions most find thei&r expression in the cultural sphere: team games, dances, theatrical performances, musical events, academic activities, etc. Recourse to these concepts allows us to outline the problematic field of cultural institutions studies as a research area, whi&ch is based on the latest investigation in cultural studies, sociology, and cultural economics. The main tasks of cultural institutions studies are related to the creation of descriptions of institutional practices, the elucidation of the patterns of& functioning of cultural institutions, the prediction of future changes in institutional cultural practices in the context of cultural economy and cultural policy. In consideration of the basic approaches to the definition of a social institute, the &essential characteristics of a cultural institute are revealed, which are manifested in three aspects: normative and regulatory aspect (complex of values, norms, rules), behavioral and procedural aspect (behavioral models, institutional roles, forms &
