Серед інноваційних медичних технологій, що підвищують народжуваність, виділяються допоміжні репродуктивні методи лікування безпліддя, при застосуванні яких деякі або всі стадії зачаття та раннього розвитку ембріонів проводяться поза організмом матері. За допомогою допоміжних репродуктивних технологій (включаючи штучне запліднення) діти народжуються в сім"ях, в яких питання зачаття та пологів не вирішено природним шляхом. Дослідження охопило питання спадкових прав дітей, народжених в результаті штучногозапліднення. Спадкові права дитини, народженої за допомогою технологій штучного відтворення, є досить важливими для подальшого здійснення інших її прав. Таким чином, це може сприяти здійсненню прав дитини, які мають матеріальну, тобто фінансову основу. Виконати цей обов’язок можна в різних країнах, забезпечивши право дитини на спадкування, не дискримінуючи інших генетичних дітей, оскільки всі діти, народжені з однаковим обсягом прав, також мають однакову кількість правових очікувань. Також акцентуєтьсяувага на тому, що однією з найгостріших юридичних проблем сурогатного материнства в Україні є те, що закон не передбачає реєстрації такої дитини в органах державної реєстрації у разі розлучення батьків-генетиків, смерті генетичної матері або обох генет&ичних батьків до народження дитини сурогатною матір’ю, а отже, подальша доля цих дітей залишається невизначеною. Участь у програмі сурогатного материнства громадян тих іноземних держав, в яких застосування цього методу заборонено, наразі залишається &актуальною проблемою. Спадковий правовий статус особи, не тільки народженої, але і задуманої після смерті спадкодавця із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, залишався поза правовим полем та поза увагою вітчизняного законодавця. Щодо ц&ього факту вчені України пропонують включити дітей, зачатих після смерті спадкодавця, до кола спадкоємців за заповітом спадкодавця і називати їх “посмертними дітьми”. Обгрунтовано наступні умови надання таким дітям спадкових прав: наявність відповідн&ого волевиявлення спадкодавця у заповіті, здійснення запліднення із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій виключно з генетичним матеріалом спадкодавця протягом шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини.
