Стаття присвячена теоретичному аналізу таких вторинних підстав виникнення права власності на житло, як цивільно-правові договори. Встановлено, що цивільно-правовий договір є найпоширенішою підставою, що виражає в єдиному волевиявленні загальну волю суб’єктів договору, спрямовану на перехід житла у власність. Недарма договір є і юридичним фактом, і формою існування правовідношення, і документом, який фіксує права та обов’язки сторін, і регулятором відносин з передання житла. Проаналізовано та запропоновано доповнити наявну систему цивільно-правових договорів як підстав виникнення права власності на житло такими договорами, як договір застави (іпотеки), договір пожертви, договір найму житла з викупом, спадковий договір, шлюбний договір. Окремо в межах цієї статті встановлено відмінності між договором міни житла та договором обміну житлом. Акцентовано увагу на недосконалості чинного законодавства з цього приводу та зроблено висновок, що зазначені договірні конструкції мають різну правову природу, адже договір міни є підставою виникнення права власності на житло, а договір обміну жилими приміщеннями – підставою виникнення лише права користування. Розмежовуючи договір дарування як підставу виникнення права власності на житло та заповіт, зроблено висно&вок, що договір дарування може бути укладений у випадку настання смерті дарувальника в майбутньому, оскільки законом не передбачено такої заборони. Тобто сторони можуть передбачити у договорі дарування житла, що житло переходить до обдаровуваного з м&оменту смерті дарувальника. Окремо акцентовано увагу на особливостях договору пожертви як підстави виникнення права власності на житло, що відображається у праві пожертвувача визначати мету використання житла, яке передається у власність особи за дог&овором. Мета, зазначена у договорі пожертви, повинна відповідати призначенню житла. Розглянуто особливості спадкового та шлюбного договорів як підстав виникнення права власності на житло. Запропоновано цивільно-правові договори як підставу виникнення& права власності на житло класифікувати на договори купівлі-продажу житла; договори міни житла; договори довічного утримання; договори ренти житла; договори дарування житла; договори іпотеки житла; договори пожертви житла; договори найму житла з вику&пом; спадкові договори; шлюбні договори; договори будівельного підряду; договори про спільну діяльність.
