Стаття присвячена з’ясуванню мотиваційної основи, реконструкції референтних зв’язків, денотативних ознак неофіційного антропоніма Петръ Гоугнивыи, наявного в оригінальних і перекладних східнослов’янських писемних пам’ятках (Лаврентіївському літописі, «Хроніці Георгія Амартола», «Давньослов’янській кормчій ХІV титулів» та ін.). Антропонім належить двом особам - Александрійському патріарху V ст. Петру ІІІ і «літописному» римському єресіарху ІХ ст. Висловлено припущення про те, що Петро ІІІ отримав неофіційне ім’я за життя в середовищі монофізитів. Доведено, що у внутрішній формі неофіційного пропріального імені і його перекладного відповідника Гоугнивыи знайшов відбиття перехід від оцінки людини за фізичними вадами до оцінки релігійно-етичної, від значення ?який має охриплий, неясний голос’ до значення єретик’.