Мета статті - реконструювати та проаналізувати основні етапи й особливості діяльності Катеринославського совісного суду (1784-1855 рр.). Методологія дослідження грунтується на принципах історизму, науковості, об"єктивності. Використано порівняльно-історичний, аналітико-синтетичний методи, методики наукової критики джерел, міждисциплінарний підхід. Наукова новизна. На підставі опрацьованих джерел, значна частина яких уперше вводиться в науковий обіг, охарактеризовано роботу та специфіку Катеринославського совісного суду. Цей регіональний сюжет доповнює наявні дослідження з історії таких установ в Україні, уточнює усталені в історіографії позиції щодо хронології подій, розширює уявлення про можливості джерельних комплексів зі вказаної теми. Результати дослідження. Установлено, що Катеринославський совісний суд розпочав роботу 1784 р. На прикладі відмінностей цивільного судочинства для окремих етнічних груп краю, для земель колишньої Гетьманщини, частина яких входила до Катеринославського намісництва (1783-1796 рр.), виявлено не лише територіальну, а й культурно-правову мозаїчність регіону. Зазначено, що на першому етапі існування суду (до 1797 р.) його очільники радше призначалися, ніж обиралися з-поміж місцевого дворянства. Вони були змушені керув&атися не лише "совістю" та російським законодавством, але й нормами Литовського статуту 1588 р., магдебурзького права. Нав"язування совісним судам невластивих їм функцій у першій половині ХІХ ст. поступово нівелювало позитивний потенціал, закладений &у просвітницькій ідеї їх створення. Можливість однієї зі сторін процесу відмовитися від розгляду справи у совісному суді, відсутність усвідомленої ювенальної політики держави та її забезпечення робили цю інституцію разом з усією судовою системою мало&ефективною, приреченою на ліквідацію. Перспективи подальших студіювань. Наголошено на значному потенціалі матеріалів Катеринославського совісного суду в дослідженні соціальної історії регіону, у висвітленні проблеми інкорпорації населення краю до заг&альноімперського соціуму через уніфікацію права й судової системи.
