Стаття присвячена дослідженню фактів з історії астрономії періоду 30-х років ХХ ст. Її метою є відображення подій навколо залучення радянських і західних астрономів у процеси політичного протистояння СРСР та західного світу на початку 1930-х років на тлі ідеологічного протистояння релігії та науки. На основі вивчення газетно-журнальної періодики цього періоду реконструйовано послідовність резонансних подій, пов"язаних зі зверненням Голови Католицької церкви Папи Римського Пія ХІ до християнського світуз оголошенням нового "хрестового походу" проти Радянського Союзу. Розглянуто окремі аспекти світоглядного сприйняття взаємовідносин між релігією та наукою під час політичного протистояння між західним світом та СРСР; висвітлено позицію представників офіційної радянської науки, які виступили з гострим засудженням відозви Пія ХІ. Зокрема, опираючись на найбільш резонансні факти з історії взаємовідносин між релігією та наукою (епізодів, пов"язаних із долями Галілео Галілея та Джордано Бруно), науковці виступили із закликом щодо суцільного звільнення наукової думки від впливу церкви. Найбільш аргументовану і рішучу відповідь на відозву Папи Римського щодо нового "хрестового походу" проти Радянського Союзу дали радянські астрономи у своєму "Відкритому ли&сті", оприлюдненому низкою центральних періодичних видань. Штучні політичні процеси навколо питань релігії та науки призвели до ескалації напруги у відносинах між західними та радянськими науковцями. Досліджено участь у протиборстві між радянськими т&а західними астрономами впливового американського астрофізика Отто Людвіговича Струве, представника всесвітньовідомої астрономічної династії Струве, майбутнього президента Міжнародного астрономічного союзу (1952-1955). Професор Струве безпосередньо д&олучився до обговорення питання щодо свободи наукової думки в астрономії. Позиція відомого науковця, який репре зентував настрої більшості американських і західноєвропейських астрономів, викликала у радянських астрономічних колах бурхливу негативну р&еакцію.
